навичка


навичка
-кы, ж. Св.
Навик; уміння, набуте досвідом, звичкою.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "навичка" в других словарях:

  • навичка — и, ж. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка. || Уміння, набуте вправами, досвідом; навик. || Вміння вирішувати той чи інший вид завдання, доведене до автоматизму …   Український тлумачний словник

  • навичка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • звичка — и, ж. 1) Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого небудь. || Властивість вдачі, характеру. 2) Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом. 3) рідко. Те… …   Український тлумачний словник

  • призвичаяння — я, с., діал. Звичка, навичка …   Український тлумачний словник

  • Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • досвід — (сукуп знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), навичка, практика, школа (часто зі сл. життя , життєва ); мудрість, мудрощі (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнювання) …   Словник синонімів української мови

  • звичка — (певний спосіб дії, життя, манера поведінки й под., що стали звичними, постійними для кого н.), вдача, мода, навичка …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.