- навичка
- -кы, ж. Св.Навик; уміння, набуте досвідом, звичкою.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
навичка
Смотреть что такое "навичка" в других словарях:
навичка — и, ж. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка. || Уміння, набуте вправами, досвідом; навик. || Вміння вирішувати той чи інший вид завдання, доведене до автоматизму … Український тлумачний словник
навичка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
звичка — и, ж. 1) Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого небудь. || Властивість вдачі, характеру. 2) Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом. 3) рідко. Те… … Український тлумачний словник
призвичаяння — я, с., діал. Звичка, навичка … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
досвід — (сукуп знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), навичка, практика, школа (часто зі сл. життя , життєва ); мудрість, мудрощі (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнювання) … Словник синонімів української мови
звичка — (певний спосіб дії, життя, манера поведінки й под., що стали звичними, постійними для кого н.), вдача, мода, навичка … Словник синонімів української мови
